Copyright by "Vlad"
Як побороти страх публічних виступів
Багато досвідчених ораторів нервуються перед виступами, відомі артисти трясуться перед концертом, а спортсмени - хвилюються перед важливими змаганнями. Стан, супутній людині перед відповідальною справою з невизначеним результатом, психологи називають ПЕРЕДСТАРТОВИМ. Це може бути страх перед відповіддю біля дошки, хвилювання перед відповідальною розмовою, очікування, що викличуть відповідати невивчений урок.
Для психічно сильної і врівноваженої людини такий період означає більш напружену діяльність, мобілізацію всіх своїх резервів. Якщо ж цих якостей немає, то найчастіше виникає побоювання не впоратися із справою, метушливість, страх, тривога за наслідки. Деколи людина виявляється настільки деморалізованою, що практично "вибуває з гри".
Існує досить багато прийомів, які дозволяють впоратися з передстартовим хвилюванням. Ось деякі з них.
Підготовка і ще раз підготовка! Прийшовши у клас, покрутися на тому місці, де тобі, можливо, доведеться відповідати. Постій там, звикни до місцевості, оглянь простір - зроби його своїм. Ну що? Нічого страшного не спостерігається - витерті парти, знайомі фізіономії однокласників (самі нічого не знають), списана дошка. Якщо в класі нікого немає - спробуй поговорити - голосно, неначе для всіх. Втім, навіть, якщо в класі хтось є - ще краще! - спробуй зробити яке-небудь оголошення, повідом приємну новину тощо.
Дихаєте рівно! Коли тебе викликали - НЕ КВАПСЯ! Виходь до дошки повільно, не збиваючи дихання, цей час використовуй для того, щоб зібратися з думками, пригадати вміст відповіді. Вийшовши до дошки, не починай відразу торохтіти і сипати даними - зроби паузу, переведи дихання, а в цей час ще раз зберися з думками.
Двійник. Вийшовши в центр класу, уяви, що це не ти паришся і червонієш біля дошки, а хтось інший - твій двійник. А ти в цей час спокійнісінько похрускуєш чіпсами на останній парті і в одне вухо слухаєш дзижчання свого товариша. Ну як, вийшло?
Бувалий. Як відомо, звичне і знайоме хвилює менше, ніж невідоме. Тому, опинившись біля дошки, зрозумій, що ти тут не вперше, і позаду і попереду у тебе ще багато таких виходів - як вдалих так і невдалих. Втім, краще частіше згадувати саме вдалі відповіді - вони вселяють упевненість в своїх силах.
Тріумф. Цього разу завдання полягає в тому, аби переконати себе в тому, що все буде в порядку і тебе чекає тріумф - пошана вчителя, вдячність батьків і визнання однокласників. АЛЕ! Успіх багато в чому залежить те того, наскільки ти підготувався до уроку.
Буває і гірше. Повір в те, що твоя відповідь біля дошки - ситуація вельми рядова, така, що легко забувається, десь навіть буденна і для інших малоцікава. Тому чи варто витрачати свої нервові клітини? Адже бувають ситуації і гірші…
Для психічно сильної і врівноваженої людини такий період означає більш напружену діяльність, мобілізацію всіх своїх резервів. Якщо ж цих якостей немає, то найчастіше виникає побоювання не впоратися із справою, метушливість, страх, тривога за наслідки. Деколи людина виявляється настільки деморалізованою, що практично "вибуває з гри".
Існує досить багато прийомів, які дозволяють впоратися з передстартовим хвилюванням. Ось деякі з них.
Підготовка і ще раз підготовка! Прийшовши у клас, покрутися на тому місці, де тобі, можливо, доведеться відповідати. Постій там, звикни до місцевості, оглянь простір - зроби його своїм. Ну що? Нічого страшного не спостерігається - витерті парти, знайомі фізіономії однокласників (самі нічого не знають), списана дошка. Якщо в класі нікого немає - спробуй поговорити - голосно, неначе для всіх. Втім, навіть, якщо в класі хтось є - ще краще! - спробуй зробити яке-небудь оголошення, повідом приємну новину тощо.
Дихаєте рівно! Коли тебе викликали - НЕ КВАПСЯ! Виходь до дошки повільно, не збиваючи дихання, цей час використовуй для того, щоб зібратися з думками, пригадати вміст відповіді. Вийшовши до дошки, не починай відразу торохтіти і сипати даними - зроби паузу, переведи дихання, а в цей час ще раз зберися з думками.
Двійник. Вийшовши в центр класу, уяви, що це не ти паришся і червонієш біля дошки, а хтось інший - твій двійник. А ти в цей час спокійнісінько похрускуєш чіпсами на останній парті і в одне вухо слухаєш дзижчання свого товариша. Ну як, вийшло?
Бувалий. Як відомо, звичне і знайоме хвилює менше, ніж невідоме. Тому, опинившись біля дошки, зрозумій, що ти тут не вперше, і позаду і попереду у тебе ще багато таких виходів - як вдалих так і невдалих. Втім, краще частіше згадувати саме вдалі відповіді - вони вселяють упевненість в своїх силах.
Тріумф. Цього разу завдання полягає в тому, аби переконати себе в тому, що все буде в порядку і тебе чекає тріумф - пошана вчителя, вдячність батьків і визнання однокласників. АЛЕ! Успіх багато в чому залежить те того, наскільки ти підготувався до уроку.
Буває і гірше. Повір в те, що твоя відповідь біля дошки - ситуація вельми рядова, така, що легко забувається, десь навіть буденна і для інших малоцікава. Тому чи варто витрачати свої нервові клітини? Адже бувають ситуації і гірші…
Школа славиться не кількістю, а славою своїх учнів...